Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (30) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нікульніков П$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 25 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Нікульніков П. І. Оцінка стану системи зсідання крові після операції з приводу аневризми черевної частини аорти [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, Е. В. Луговськой, І. М. Колеснікова, Л. М. Литвинова, О. П. Костюченко, Т. М. Чернишенко, О. В. Горницька, Т. М. Платонова // Клінічна хірургія. - 2012. - № 9. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_9_10 За даними аналізу стану системи гемостазу у пацієнтів за аневризми черевної частини аорти відзначено тенденцію до збільшення вмісту розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові після операції та зменшення цих показників на 3 добу. Вміст зазначених маркерів залежить від розмірів аневризми, наявності фібринових депозитів, строків від появи клінічних ознак до призначення відповідної терапії та застосування антикоагулянтів. Інформація про кореляцію між вмістом D-димеру та розчинного фібрину в динаміці лікування важлива для визначення ступеня активації системи зсідання крові пацієнтів та прогнозування тромботичних ускладнень. | |||
| 2. | 
Нікульніков П. І. Профілактика неврологічних ускладнень у хворих оперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, А. О. Гуч, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій, Н. Р. Присяжна // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 1. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_1_26 | |||
| 3. |
Стасенко А. А. Індивідуальний підбір імунокоректора при хірургічному лікуванні облітеруючого атеросклерозу аорти та її гілок [Електронний ресурс] / А. А. Стасенко, П. І. Нікульніков, Г. Г. Влайков // Клінічна хірургія. - 2014. - № 7. - С. 36–38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_7_12 Запропонований спосіб індивідуального підбору імунокоректора під час хірургічного лікування пацієнтів з приводу облітеруючого атеросклерозу аорти та її гілок. Обстежено 69 хворих з приводу ураження черевної частини аорти та її гілок. Спостережено пригнічення фагоцитарної функції нейтрофільних гранулоцитів на тлі активації кисневоі залежного метаболізму; декомпенсацію функції фагоцитуючих клітин, незалежно від стадії захворювання. Впровадження запропонованого способу підбору імунокоректора забезпечує підвищення точності діагностики та ефективності імунотерапії. | |||
| 4. | 
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування каротидних парагангліом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 298-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_3-4_72 | |||
| 5. | 
Гомоляко І. В. Стан системи нейтрофільних гранулоцитів як чинник ризику післяопераційних ускладнень при аневризмах черевної аорти [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, Т. О. Дубович, Н. Є. Клочкова, А. В. Ратушнюк // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_9 Мета роботи - вивчити стан системи нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у хворих з аневризмою черевної аорти (АЧА) з ускладненим і неускладненим післяопераційним періодом. Проведено ретроспективний аналіз стану системи НГ у 44-х хворих з АЧА, госпіталізованих у клініку для планового хірургічного лікування. Сформовано 2 групи спостереження: I група - хворі з тяжкими, летальними ускладненнями - тромбозом мезентеріальних судин із некрозом кишечника; II група - хворі з неускладненим перебігом післяопераційного періоду. Група порівняння - клінічно здорові особи віком від 45-ти до 65-ти років. З'ясовано, що пацієнти з АЧА в передопераційний період мають різний ступінь ушкодження системи НГ, що впливає на подальший перебіг захворювання. У I групі ушкодження системи НГ I, IV і V ступеня відзначено у 60 % хворих, у II групі - лише в 14,7 %. Висновки: ступінь ушкодження системи НГ визначає ризик виникнення ускладнень. Одержані результати свідчать про доцільність визначення ступеня ушкодження системи НГ з діагностичною і прогностичною метою для виявлення хворих із підвищеним ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. | |||
| 6. | 
Усенко О. Ю. Показання до одномоментних оперативних втручань у пацієнтів з поєднаними оклюзійно-стенотичними ураженнями вінцевих та брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Габрієлян, П. І. Нікульніков, В. В. Белейович, А. В. Ратушнюк // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_2_8 | |||
| 7. |
Усенко О. Ю. Спостереження симультанного видалення заочеревинної саркоми, аорто–стегнового біфуркаційного алошунтування та правобічної геміколектомії [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Скумс, П. І. Нікульніков, А. П. Мазур, А. М. Бицай, Б. І. Цубера, П. В. Гурін, С. М. Чайковська, О. В. Закрутько // Клінічна хірургія. - 2017. - № 3. - С. 56–58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_3_19 | |||
| 8. |
Усенко О. Ю. Діагностично-лікувальний алгоритм у хворих з поєднаними атеросклеротичними ураженнями вінцевих та брахіоцефальних артерій [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Габрієлян, П. І. Нікульніков, В. В. Белейович, А. В. Ратушнюк, О. Ю. Пилипас // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 1. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_1_12 | |||
| 9. | 
Ліксунов О. В. Удосконалення методів хірургічного лікування у хворих з інфраренальною аневризмою черевної частини аорти [Електронний ресурс] / О. В. Ліксунов, П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 424-428. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_13 | |||
| 10. |
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням коронарних та сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Габрієлян, А. В. Ратушнюк, В. В. Белейович, О. Л. Бабій, О. В. Ліксунов, А. В. Гоменюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 445-447. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_18 Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти (АЧВА) шляхом зменшення ризику виникнення неврологічних ускладнень. За період з 2001 до 2018 рр. ультразвукове дуплексне сканування проведено 847 пацієнтам, які звернулися до відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України з приводу АЧВА. У 84 (9,9 %) хворих виявлено супутній стеноз внутрішньої сонної артерії (ВСА) понад 75 %. Середній вік пацієнтів становив (61,3 +- 2,7) року. Серед хворих переважали чоловіки (78 (92,9 %)). Усім хворим проведено комплексне обстеження. Одномоментну каротидну ендартеректомію та резекцію АЧВА з протезуванням проведено 25 (29,8 %) хворим, етапну каротидну ендартеректомію з виконанням другим етапом реконструкції за АЧВА - 24 (28,6 %), етапну резекцію АЧВА з виконанням другим етапом реваскуляризації сонних артерій - 16 (19,1 %). У 7 (8,3 %) хворих з поєднанням стенозу ВСА, АЧВА й облітеруючого ураження магістральних артерій нижніх кінцівок (МАНК) проведено двоетапне втручання, першим етапом виконали втручання на сонних артеріях, другим (у термін від 3 до 7 діб) - реконструкцію черевної аорти та МАНК. У 7 (8,3 %) хворих із супутнім ураженням коронарних артерій здійснили двохетапні втручання з першочерговою симультантною реваскуляризацією сонних та коронарних артерій, у 5 (6,0 %) - трьохетапну реконструкцію у такій послідовності: каротидна ендартеректомія, аорто-коронарне шунтування, реконструкція черевної аорти. Не було жодного випадку порушення мозкового кровообігу в пацієнтів, яким виконували першочергову реваскуляризацію сонних артерій (симультантну чи етапну). У групі хворих, яким проведено втручання на черевній аорті без урахування каротидної та коронарної патології, в 1 пацієнта під час втручання на аорті розвинувся ішемічний інсульт з летальним наслідком. Ще в 1 пацієнта виник інфаркт міокарда в першу післяопераційну добу. Загальний рівень неврологічних ускладнень - 1,2 %. Тривалість госпіталізації становила (11,7 +- 0,7) доби у пацієнтів із симультантними втручаннями та (19,5 +- 0,6) доби після етапних втручань, перебування у відділенні інтенсивної терапії - відповідно (2,1 +- 0,3) і (4,3 +- 0,5) доби. Висновки: з огляду на поліваскулярний характер атеросклеротичних уражень у разі планування втручань за АЧ ВА необхідне скринінгове обстеження навіть клінічно неманіфестних артеріальних басейнів (сонні, коронарні артерії, МАНК). Перед реконструкцією АЧВА слід насамперед виконати реваскуляризацію сонних артерій (симптомні стенози понад 75 %, асимптомні ембологенні стенози). Більш прийнятною є методика симультантного втручання на сонних артеріях та черевній аорті за зваженої оцінки ризиків та обсягу втручання на аорті. | |||
| 11. | 
Нікульніков П. І. Досвід застосування препарату "Пентотрен" у пацієнтів з облітерувальними захворюваннями периферичних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк // Хірургія України. - 2018. - № 3. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_3_14 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих на облітерувальний атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Проаналізовано результати обстеження та лікування 50 пацієнтів віком від 45 до 80 років зі стабільною переміжною кульгавістю (Fontaine 2) без загострень протягом останніх 6 міс, підтвердженою даними ультразвукового дуплексного сканування, комп'ютерної томографії з ангіографією чи артеріографії. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. Хворі основної групи (n = 30) одержували лікування препаратом пентотрен ("Дарниця", розчинна форма пентоксифіліну 0,5 мг/мл, 200 мл у флаконі) по 3 флакони двічі на добу, швидкість інфузії - 100 мг/год. Рекомендувалася програма фізичної активності. Пацієнтам контрольної групи (n = 20) проводили лікування 600 мл фізіологічного розчину двічі на добу з максимальною фізичною активністю. Тривалість лікування становила 14 днів. Використання готової інфузійної форми пентоксифіліну у добовій дозі 600 мг у поєднанні з фізичними вправами під наглядом лікаря та корекцією чинників ризику надало змогу збільшити дистанцію безбольової ходьби на 71,8 % і максимальну дистанцію ходьби на 78,3 %, що сприяло поліпшенню якості життя пацієнтів. Висновки: одержані дані дають підставу рекомендувати препарат пентоксифіліну до застосування у комплексному лікуванні пацієнтів з оклюзивними захворюваннями периферичних артерій атеросклеротичного генезу. | |||
| 12. |
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти та поєднаним ураженням сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій, А. В. Гоменюк // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_3 Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти (АЧВА) шляхом зменшення ризику виникнення неврологічних ускладнень. За період з 2001 до 2018 рр. ультразвукове дуплексне сканування проведено 847 пацієнтам, які звернулися до відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України з приводу АЧВА. У 84 (9,9 %) хворих виявлено супутній стеноз внутрішньої сонної артерії (ВСА) понад 75 %. Середній вік пацієнтів становив (61,3 +- 2,7) року. Серед хворих переважали чоловіки (78 (92,9 %)). Усім хворим проведено комплексне обстеження. Одномоментну каротидну ендартеректомію та резекцію АЧВА з протезуванням проведено 25 (29,8 %) хворим, етапну каротидну ендартеректомію з виконанням другим етапом реконструкції за АЧВА - 24 (28,6 %), етапну резекцію АЧВА з виконанням другим етапом реваскуляризації сонних артерій - 16 (19,1 %). У 7 (8,3 %) хворих з поєднанням стенозу ВСА, АЧВА й облітеруючого ураження магістральних артерій нижніх кінцівок (МАНК) проведено двоетапне втручання, першим етапом виконали втручання на сонних артеріях, другим (у термін від 3 до 7 діб) - реконструкцію черевної аорти та МАНК. У 7 (8,3 %) хворих із супутнім ураженням коронарних артерій здійснили двохетапні втручання з першочерговою симультантною реваскуляризацією сонних та коронарних артерій, у 5 (6,0 %) - трьохетапну реконструкцію у такій послідовності: каротидна ендартеректомія, аорто-коронарне шунтування, реконструкція черевної аорти. Не було жодного випадку порушення мозкового кровообігу в пацієнтів, яким виконували першочергову реваскуляризацію сонних артерій (симультантну чи етапну). У групі хворих, яким проведено втручання на черевній аорті без урахування каротидної та коронарної патології, в 1 пацієнта під час втручання на аорті розвинувся ішемічний інсульт з летальним наслідком. Ще в 1 пацієнта виник інфаркт міокарда в першу післяопераційну добу. Загальний рівень неврологічних ускладнень - 1,2 %. Тривалість госпіталізації становила (11,7 +- 0,7) доби у пацієнтів із симультантними втручаннями та (19,5 +- 0,6) доби після етапних втручань, перебування у відділенні інтенсивної терапії - відповідно (2,1 +- 0,3) і (4,3 +- 0,5) доби. Висновки: з огляду на поліваскулярний характер атеросклеротичних уражень у разі планування втручань за АЧ ВА необхідне скринінгове обстеження навіть клінічно неманіфестних артеріальних басейнів (сонні, коронарні артерії, МАНК). Перед реконструкцією АЧВА слід насамперед виконати реваскуляризацію сонних артерій (симптомні стенози понад 75 %, асимптомні ембологенні стенози). Більш прийнятною є методика симультантного втручання на сонних артеріях та черевній аорті за зваженої оцінки ризиків та обсягу втручання на аорті. | |||
| 13. | 
Нікульніков П. І. Досвід лікування хибних аневризм анастомозів після реконструктивних втручань на аорто-стегновому сегменті у пацієнтів з цукровим діабетом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, В. Л. Северин, А. Г. Бічер, Н. А. Буряк, І. Б. Бура // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 1. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_1_6 Мета роботи - проаналізувати та поліпшити результати лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) з хибними аневризмами анастомозів (ХАА) після реконструктивних втручань на аорто-стегновому сегменті, проаналізувати результати діагностичних обстежень у 79 хворих з 93 ХАА та оцінити критерії ускладнення з боку рани (гематоми, інфільтрат), прохідність шунтів, наявність кровотечі, інфаркту, нсульту. Серед хворих було 75 (94,9 %) чоловіків 4 (5,1 %) жінки віком 40 - 75 років (середній вік - <$E58,4~symbol С~2,9>) року). Прооперовано з приводу атеросклеротичних уражень судин таза і нижніх кінцівок 69 (87,3 %) пацієнтів, з них 43 (54,4 %) хворих на ЦД, 3 (3,8 %) - з приводу аневризми черевної частини аорти, 4 (5,1 %) - після травми судин, 3 (3,8 %) - з приводу неспецифічного аортоартеріїту. Загалом 79 хворим виконано 93 реконструктивні втручання. Відсутність патологічних змін в ділянці проксимального анастомозу і наявність адекватних шляхів відтоку в більшості випадків надають змогу обмежитись реконструкцією дистального анастомозу. Час появи клінічних симптомів (болючість, наявність пульсуючого утворення), які надають підставу запідозрити виникнення ХАА, становив від 8 днів до 19 років: у 15 пацієнтів - менше 1 року, у 59 - до 10 років, у 5 - до 20 років. Середній термін утворення ХАА після операції - 62,5 міс. Висновки: рання діагностика та хірургічна тактика за ХАА у хворих на ЦД надають змогу запобігти розвитку ускладнень і поліпшити результати хірургічного лікування. Оптимальним видом операції за ХАА є їх усунення з повторним протезуванням ураженого сегмента, що надає змогу зберегти кінцівку та життя хворого. Використання сучасних фармакологічних засобів надає змогу зменшити прогресування атеросклерозу, що є головною причиною розвитку ХАА. Необхідний динамічний ультразвуковий контроль за хворими, які перенесли реконструктивні судинні операції. | |||
| 14. |
Сельський Б. П. Прогнозування ризику ускладнень після оперативних втручань на магістральних артеріях нижніх кінцівок на основі застосування багатопараметричної нейромережевої кластеризації [Електронний ресурс] / Б. П. Сельський, С. Я. Костів, П. І. Нікульніков, І. К. Венгер, П. Р. Сельський // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11-12. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_11-12_9 Мета роботи - запропонувати методику прогнозування ускладнень після оперативних втручань на основі застосування багатопараметричної нейромережевої кластеризації з наступною розробкою шкали стратифікації ризику їх розвитку. Проаналізовано показники обстеження 411 пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом магістральних артерій нижніх кінцівок. Для більш глибокого аналізу поєднаних змін досліджуваних показників з метою оптимізації прогнозування ризику розвитку ускладнень у післяопераційному періоді проведена нейромережева кластеризація з використанням програмної надбудови NeuroXL Classifier. Запропонована шкала стратифікації ризику розвитку ускладнень після оперативних втручань на магістральних артеріях нижніх кінцівок враховує мультифакторність клініко-анамнестичних та лабораторно-інструментальних досліджень. Врахування поєднання факторів, які характеризують стан органів та систем, впливає на вибір методу реконструктивного оперативного втручання. Висновки: на основі даних нейромережевої кластеризації можливо прогнозувати ускладнення після оперативного втручання на магістральних артеріях нижніх кінцівок. Виділено чотири рівні ризику розвитку ускладнень у післяопераційному періоді: дуже високий - 31 - 40 балів, високий - 21 - 30 балів, помірний - 11 - 20 балів, низький - 1 - 10 балів. | |||
| 15. |
Нікульніков П. І. Ішемічні ускладнення кишківника після реконструктивних втручань на черевній частині аорти [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. О. Данилець, А. В. Ліксунов, В. Л. Северин, Є. С. Сікаленко // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 49. | |||
| 16. |
Нікульніков П. І. Фактори ризику розвитку спінальної ішемії після реконструктивних операцій на черевній аорті [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. О. Данилець, А. В. Ратушнюк, О. Л. Бабій, Є. С. Сікаленко // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 49-50. | |||
| 17. |
Нікульніков П. І. Пенетруючі виразки абдомінальної аорти, ускладнені розривом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, А. О. Данилець, А. Г. Бічер, А. В. Гоменюк, Д. О. Ліксунов, Є. С. Сікаленко // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 51-52. | |||
| 18. |
Нікульніков П. І. Особливості неврологічного статусу у пацієнтів дитячого віку при патологічній звивистості внутрішніх сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, В. В. Пічка, О. В. Каширова, І. Г. Максімов // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 52. | |||
| 19. |
Нікульніков П. І. Патологічна звивистість внутрішніх сонних артерій у дитячому віку [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, В. В. Пічка, О. В. Каширова, І. Г. Максимов // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 53-54. Мета дослідження - виявити поширення патологічної звивистості (ПЗ) внутрішніх сонних артерій (ВСА) у пацієнтів дитячого віку та оцінити клінічну значущість ПЗ ВСА залежно від клініко-анатомічних форм патології. На базі відділення хірургії судин відділу невідкладної та відновлювальної хірургії судин інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака НАМН України разом з Донецьким обласним дитячим психоневрологічним диспансером у період з 2005 до 2007 р. проведено скринінгове дослідження брахіоцефальних артерій у 420 дітей. Вік пацієнтів - від 2 років до 16 років, середній вік - (<$E9~symbol С~4>) роки. Контрольну групу утворили 100 осіб без скарг, неврологічного дефіциту та відставання у психоемоційному розвитку. Комплексне обстеження передбачало огляд педіатра, дитячого невролога, кардіолога, судинного хірурга, психоневролога, дуплексне сканування брахіоцефальних судин, дослідження серцевої гемодинаміки (електрокардіографія, ехокардіографія), магнітно-резонансну томографію головного мозку за показаннями. Критеріями гемодинамічної значущості ПЗ вважали: наявність септального перегину ВСА, кут <$E<<~60 symbol Р>, мікроаневризми, петлеутворення, прискорення кровотоку в зоні ПЗ >> 140 см/с, величину індексу резистивності за наявності мікроаневризми << 0,5, за відсутності мікроаневризми >> 0,7. Вид ПЗ ВСА визначали за класифікацією J. Welbel та W. Fields (1965) з доповненнями J. Vollmar (1976). Гемодинамічно значущу ПЗ ВСА виявлено у 108 (25,7 %) дітей основної групи (у 32 (30 %) хлопчиків і 76 (70 %) дівчаток), наявність транзиторних ішемічних атак - у 8 (7,4 %), ішемічний інсульт - у 5 (4,6 %) пацієнтів шкільного віку унаслідок прогресування захворювання. Найбільш клінічно несприятливі клініко-анатомічні форми - S-подібна ПЗ ВСА (42 (39 %)) і петлеутворення (11 (10 %)). Найчастіші неврологічні порушення у дітей дошкільного віку, спричинені ПЗ внутрішніх сонних артерій, і затримка мовного розвитку (29 (27 %)), порушення адаптації в колективі, затримка навичок самообслуговування (затримка у нервово-психічному розвитку) (33 (31 %)), порушення емоційної сфери та поведінки (дратівливість, легка збудливість) (84 (78 %)), порушення сну (16 (15 %)). Найгрубіші неврологічні порушення у дітей з ПЗ внутрішніх сонних артерій трапляються у шкільний період, що є результатом прогресування ранньої судинно-мозкової недостатності. У цьому віці характерними є такі вияви ранньої судинно-мозкової недостатності: головний біль (100 (93 %)), зниження зору (35 (32 %)), зниження успішності в школі (88 (82 %)), дратівливість, тривожність, зниження працездатності, порушення уваги (96 (89 %)), порушення мозкового кровообігу (5 (4,6 %)). Висновки: рання діагностика ПЗ ВСА у дітей (скринінг) та своєчасне лікування нададуть змогу запобігти прогресуванню судинно-мозкової недостатності.  Зміст випуску  Реферативна база данихПовний текст публікації буде доступним після 01.07.2024 р., через 62 днів | |||
| 20. |
Нікульніков П. І. Лікування аневризм вісцеральних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, С. М. Фуркало, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, А. О. Данилець, О. А. Нагребецький, О. Л. Бабій, В. Л. Северин, А. І. Яценко, А. Г. Бічер // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 54-55. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |